Категорія справи № 683/2848/15-к: Кримінальні справи; Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 06.06.2017. Зареєстровано: 07.06.2017. Оприлюднено: 09.06.2017.
Державний герб України
 

                     

   Справа № 683/2848/15-к

             ВИРОК

             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                 

  «06» червня 2017року                                                            м.Хмельницький

              Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області, колегіально, у складі:

головуючого - судді Антонюка О.В.,

суддів : Піндрака О.О., Трембача О.Л.,

з участю секретаря - Коломієць Б.М..,прокурорів:Стражніка О.В. - Кучерявого П.Й., обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника - адвоката Німого С.О., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення -

                                                      ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Хабаровськ, Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, заступника командира ескадрильї по роботі з особовим складом військової частини п/п В-2806 в званні майора Збройних Сил України, прож.: АДРЕСА_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України,

                                                ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, являючись громадянином України та військовослужбовцем Збройних Сил України, під час проходження військової служби у військовому званні «майор» на посаді заступника командира 3 авіаційної ескадрильї по роботі з особовим складом 7 бригади тактичної авіації ім.П.Франка (військова частина польова пошта В2806) Повітряних Сил Збройних Сил України, діючи умисно, з корисливих мотивів, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, в період з червня по вересень 2014 року, перебуваючи на території України, в містах Старокостянтинові Хмельницької області та Миргороді Полтавської області, вчинив державну зраду у формі шпигунства, тобто передачі представникам іноземної держави - Російської Федерації (далі по тексту РФ) відомостей, що становлять державну таємницю, а також у формі надання представникам іноземної держави допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом підготовки, планування та спроби виконати злочинне завдання останніх щодо заволодіння військовим літаком Збройних Сил України та здійснення перельоту ним на територію РФ  або на тимчасово окуповану територію України - АР Крим.

             Злочин обвинувачений ОСОБА_3 скоїв за наступних обставин.

Так, в період 25-29 червня 2014 року у м. Старокостянтинові Хмельницької області ОСОБА_3, діючи всупереч своїм обов'язкам громадянина України та військовослужбовця ЗС України, умисно та з корисливих мотивів, отримав злочинне завдання представника РФ на заволодіння військовим літаком Су-24МР та здійснення перельоту ним на територію РФ або на тимчасово окуповану територію України - АР Крим, і надав добровільну згоду на передачу іноземній державі та їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, пов'язаних з виконанням цього злочинного завдання, а також на надання їм допомоги у виконанні даного завдання та в проведенні підривної діяльності проти України, в обмін на виїзд на постійне проживання в РФ, отримання житла у будь-якому місті РФ, підвищення у військовому званні, отримання допомоги у працевлаштуванні на території РФ та матеріальної винагороди.

01 серпня 2014 року о 7 год. 12 хв. та о 7 год. 40 хв., а також 3 серпня 2014 року о 5 год. 52 хв. у м. Миргороді Полтавської області, ОСОБА_3, на виконання злочинного завдання іноземної держави, діючи умисно, в інтересах РФ та її представників, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, передав представникам РФ відомості, що становлять державну таємницю, відповідно до статей 1.1.2, 1.1.3, 4.4.3 Зводу відомостей що становлять державну таємницю», затвердженого наказом голови Служби безпеки України №440 від 12.08.2005, та мають ступінь секретності «таємно», а саме: повідомив їх про отримання завдання на здійснення 01 та 03 серпня 2014 року спеціальних бойових розвідувальних польотів літаком-розвідником Су-24МР з аеродрому міста Миргорода Полтавської області в зону проведення АТО, відправивши SMS-повідомлення з власного номера мобільного телефону НОМЕР_1 на телефонний номер ОСОБА_5 НОМЕР_3, чим заподіяв шкоду обороноздатності України, оскільки це дало змогу іноземній державі спланувати заходи з протидії та зменшити результативність виконання спеціального завдання.

Після завершення вказаних спеціальних бойових розвідувальних польотів в зону проведення АТО, ОСОБА_3, діючи умисно в інтересах Російської Федерації та її представників, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, відповідно до вказівок представників РФ, повідомив їх про результати виконання зазначених спеціальних бойових польотів в зоні проведення АТО, відправивши SMS-повідомлення з власного номера мобільного телефону НОМЕР_1 на телефонний номер ОСОБА_5 НОМЕР_3.

Також, 08 вересня 2014 року, о 09 год. 26 хв. у м. Старокостянтинові Хмельницької області, ОСОБА_3, продовжуючи свою протиправну діяльність, на виконання злочинного завдання іноземної держави, діючи умисно в інтересах Російської Федерації та її представників, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, передав представникам РФ відомості, що становлять державну таємницю, відповідно до статей 1.1.2, 1.1.3, 4.4.3 Зводу відомостей що становлять державну таємницю», затвердженого наказом голови Служби безпеки України №440 від 12.08.2005 року та мають ступінь секретності «таємно», а саме: повідомив їх про здійснення цього дня спеціального розвідувального польоту літаком-розвідником Су-24МР з аеродрому міста Старокостянтинова Хмельницької області вздовж лінії державного кордону України з Республікою Білорусь та Російською Федерацією на аеродром м. Миргорода Полтавської області, відправивши SMS-повідомлення з власного номера мобільного телефону НОМЕР_1 на телефонний номер ОСОБА_5 НОМЕР_3, а також залишивши відповідне повідомлення у розділі «Черновики» електронної поштової скриньки «ІНФОРМАЦІЯ_5», чим заподіяв шкоду обороноздатності України, оскільки це дало змогу іноземній державі спланувати заходи з протидії та зменшити результативність виконання спеціального завдання.

Крім того, цього ж дня, ОСОБА_3, діючи в інтересах іноземної держави на шкоду обороноздатності та державній безпеці України, всупереч своїм обов'язкам громадянина України та військовослужбовця ЗС України, на виконання злочинного завдання іноземної держави, передав представникам РФ інформацію з обмеженим доступом «для службового користування» про порядок управління екіпажами повітряних суден в/ч п/п В2806 з використанням радіочастоти 128.500 МГц і резервного каналу повітряного ультракороткохвильового радіозв'язку.

Так, використовуючи для доступу в мережу Інтернет власний телефон «SAMSUNG», модель: GT-S8530, IMEI: НОМЕР_4, якому відповідає номер оператора стільникового зв'язку ТОВ «Астеліт» НОМЕР_2, ОСОБА_3 особисто надрукував та залишив у розділі «Черновики» електронної поштової скриньки «ІНФОРМАЦІЯ_5» повідомлення з текстом: «Poka 128.500, rezerv 1 kanal (kanal pereliotov, castota doljna bit odna u vseh). Esli pomenyaiut,soobschu.».

Цього ж дня, з метою виконання злочинного завдання іноземної держави, о 20 год. 08 хв. льотчик екіпажу літака-розвідника Су-24МР НОМЕР_7, ОСОБА_3, діючи умисно в інтересах Російської Федерації та її представників, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, під час виконання спеціального польоту вздовж лінії державного кордону України з Республікою Білорусь та Російською Федерацією, пролітаючи над м. Шостка Сумської області, відмовився виконувати законну вимогу штурмана даного екіпажу на здійснення правого повороту та скерування літака-розвідника Су-24МР на курс у напрямку м. Лебедин Сумської області, та ухилився від запланованого маршруту польоту, направивши літак до лінії державного кордону України та Російської Федерації.

При цьому ОСОБА_3, порушивши режим «мовчання», намагався встановити контакт у радіоефірі із невстановленими слідством особами, які направляли звукові запити зі змістом «Воздушное судно, следующее вблизи границы Российской Федерации на высоте 6300, ответьте» на частоті 128.500 МГц 5 каналу повітряного ультракороткохвильового радіозв'язку.

Наблизившись до лінії державного кордону України та РФ, але так і не отримавши відповіді від запитуючої сторони, усвідомлюючи відсутність будь-якої можливості самостійно дістатись до аеродромів на території Російської Федерації та здійснити успішну посадку літака,  льотчик екіпажу літака-розвідника Су-24МР НОМЕР_7 ОСОБА_3  не перелетів вказаним літаком через лінію державного кордону України на територію Російської Федерації, вивів його на заплановану лінію польоту м. Шостка - м. Лебедин та закінчив політ, здійснивши посадку на аеродромі м. Миргород Полтавської області.

Враховуючи закінчення 19 вересня 2014 року терміну службового відрядження до м. Миргорода, відповідно до наказу командира в/ч п/п В2806 № 186 від 19.09.2014 року, а також подальше усунення від здійснення польотів у зв'язку із наявністю підстав для скасування доступу до державної таємниці, громадянин України ОСОБА_3 не закінчив виконання злочинного завдання іноземної держави по заволодінню військовим літаком Су-24МР та здійснення перельоту ним на територію РФ або на тимчасово окуповану територію України - АР Крим.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вищезазначених протиправних дій не визнав та від дачі показань відмовився. Незважаючи на заперечення ОСОБА_3, винуватість останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується представленими суду та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

Наявність у обвинуваченого громадянства України, перебування на військовій службі в Збройних Силах України на зазначеній посаді та у військовому званні, закріплення військового літака та допуск до державної таємниці, участь ОСОБА_3 у здійсненні розвідувальних польотів в зоні АТО у вищевказаний період підтверджуються : паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 виданим на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Хабаровськ, Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 17.12.2011 року; контрактом про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України від 17 жовтня 2011 року укладеного Міністерством оборони України в особі командувача Повітряних Сил України генерал-полковника ОСОБА_6 з одного боку та громадянином України ОСОБА_3 з іншого боку на 5 років та згідно якого останній взяв на себе зобов'язання серед іншого: свято і неухильно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів (начальників), сумлінно виконувати службові обов'язки, суворо зберігати військову таємницю; витягами з наказів командира в/ч - Польова пошта В2806: - №97 від 02.07.2014 року, №172 від 06.09.2014 року про відрядження ОСОБА_3 у військову частину А 1356 м.Миргород, відповідно з 02.07.2014 року та з 08.09.2014 року для участі в АТО, - №1123 від 20.12.2013 року про закріплення за обвинуваченим штатного літака частини, -№119 від 20.12.2013 року про допуск ОСОБА_3 до польотів у 2014 році, - №41 від 25.02.2014 року про надання ОСОБА_3 доступу до матеріальних носіїв інформації зі ступенем секретності «Цілком таємно», «Таємно», - повідомленням командира військової частини - польова пошта В2806 вх.№782/дск від 02.10.2015 року (т.5 а.с.134) та витягом з журналу хронометражу польотів в/ч польова пошта В2806 за 1-6 серпня 2014 року про здійснення 01.08. та 03.08.2014 року ОСОБА_3 спеціальних бойових польотів. 

З показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - працівників військової контррозвідки, кожного окремо, слідує, що на весні 2014 року, обвинувачений ОСОБА_3, через поширення серед військовослужбовців своєї відверто проросійської позиції та антиукраїнські висловлювання, а саме схвалення дій Російської Федерації щодо анексії АР Крим, негативних відгуків щодо проведення АТО та заперечення права України на оборону від зовнішньої агресії з боку РФ, а також неякісне виконання завдань розвідувальних польотів (фактично саботажу) в зону проведення АТО та в напрямку Автономної Республіки Крим, з надуманих причин, як то несправність апаратури літака, що не відповідало дійсності, потрапив в поле зору військової контррозвідки. При цьому, в рамках контррозвідувальної справи відносно ОСОБА_3, було встановлено, що обвинувачений в червні 2014 року, в тому числі і з корисливих мотивів, через свого брата - ОСОБА_5 - священослужителя, громадянина РФ, який приїздив до обвинуваченого з Хабаровського краю РФ в м.Старокостянтинів, Хмельницької області в період з 25 по 29 червня 2014 року, пішов на контакт та погодився співпрацювати з представниками спецслужб Російської Федерації, зокрема ГРУ ГШ РФ та отримав від них завдання вчинити заволодіння військовим літаком ЗС України на якому здійснити переліт через державний кордон України в РФ, за що йому обіцяли військове звання полковника, квартиру, 30000 доларів США, влаштувати жінку на роботу. Про рішучість з якою почав діяти ОСОБА_3 після отримання вказаного завдання та з метою його виконання, свідчать його наміри відвідати РФ влітку 2014 року, а отримавши відмову в дозволі з боку командування військової частини, ОСОБА_3 відправив в РФ свою дружину-ОСОБА_18, яка була обізнана про його наміри і де вона безпосередньо зустрічалась з представниками спецслужб РФ, зокрема ГРУ ГШ РФ, старшим серед яких був - невстановлена особа на ім'я ОСОБА_21 чи під умовними назвами «ОСОБА_21», «ОСОБА_21» (далі по тексту «ОСОБА_21»). Також, ОСОБА_3 активізував своє спілкування через засоби мобільного зв'язку та мережу «Інтернет» з абонентами, які знаходились на території РФ, зокрема своїм братом - ОСОБА_5 та невстановленою особою під умовною назвою - «ОСОБА_21», з якими здійснював планування та погодження можливих варіантів виконання вказаного завдання. Таке спілкування з вказаними особами обвинувачений, особливо активно здійснював в період виконання бойових польотів в зону АТО в липні-вересні 2014 року, як безпосередньо перед так і після таких польотів. Аналіз же результатів виконання ОСОБА_3 завдань розвідки засвідчив про обізнаність противника про такі польоти. Разом з тим, обвинувачений став більш обережнішим, що проявилось у видаленні ним своїх даних з антиукраїнських груп в соціальних мережах «Інтернет». 08 вересня 2014 року, під час здійснення розвідувального польоту вздовж кордону з РФ ОСОБА_3 вчинив спробу виконати завдання щодо заволодіння військовим літаком та перельоту ним на територію РФ. Для чого, в порушення режиму мовчання відгукнувся на запит з Російської сторони на раніше повідомлений ним представникам спецслужб РФ частоті зв'язку літака та відхилившись від заданого маршруту скерував літак в напрямку державного кордону України з РФ. Однак не отримавши від останніх підтвердження зв'язку та через наполегливі вимоги штурмана літака ОСОБА_10 повернув літак на заданий маршрут. Пізніше, після завершення вказаного польоту, ОСОБА_3 в ході спілкування зі своїм братом ОСОБА_5, на претензії останнього, виправдовувався щодо причин не виконання вищезазначеного завдання щодо заволодіння військовим літаком та здійснення перельоту в РФ, а також підтвердив свої наміри за можливості виконати таке завдання. У зв'язку із здобутою інформацією, ОСОБА_3, під приводом закінчення доступу до державної таємниці був відсторонений від польотів і повернутий в місце дислокації військової частини, в якій проходив військову службу, у зв'язку з чим був позбавлений можливості в подальшому виконати злочинне завдання спецслужб РФ.

Про те, що ОСОБА_3 досвідчений льотчик, однак у 2014 році, неодноразово допускав не якісне виконання завдань розвідувальних польотів посилаючись на несправність апаратури літака, що для  його класу льотчика є не характерним, пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 При цьому зазначив, що спочатку він розцінював це суб'єктивним фактором, а саме впливом бойової обстановки та реальної загрози для життя на свідомість льотчика під час виконання завдання, однак пізніше з'ясувавши хибність інформації про відмову апаратури літака, проаналізувавши результати виконаних обвинуваченим завдань, у нього (ОСОБА_11) виникла підозра про обізнаність противника про час та місце проведення таких розвідувальних польотів, оскільки про це свідчило - відсутність зміни обстановки та повна відсутність особового складу противника, що є не звичним. Також, влітку 2014 року ОСОБА_3 звертався до нього за дозволом відвідати родичів в РФ на що він відмовив. Крім того зазначив, що одного разу мав місце випадок, коли через особливу важливість і значимість для інших військових підрозділів Збройних Сил України невиконаного ОСОБА_3 завдання він змушений був направити іншого льотчика для повторного виконання такого завдання. У вересні 2014 року за вказівкою працівників військової контррозвідки ОСОБА_3 був відсторонений від польотів. Після цієї події він від штурмана екіпажу ОСОБА_10 дізнався про нештатну ситуацію, яка мала місце під час виконання бойового розвідувального польоту. Вказані польоти проходять в режимі таємності. Всі військовослужбовці військової частини попереджені, що у випадку контактування з іноземцями вони зобов'язані повідомляти командування частини та працівників СБУ.

Про те, що в кінці червня 2014 року через незадовільне виконання ОСОБА_3 завдання розвідувального польоту в зону АТО, він був змушений повторно виконувати таке завдання пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, а свідок ОСОБА_13 -  пояснив, що низька якість виконання обвинуваченим завдань розвідки полягала у неналежній якості здобутих останнім чи відсутності фотоматеріалів.

Про те, що ОСОБА_3 поширював серед військовослужбовців проросійські настрої та антиукраїнські висловлювання пояснили в судовому засіданні, кожен окремо, свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_9, які спільно з обвинуваченим виконували бойові польоти в липні-серпні 2014 року в зону АТО, під час відрядження в м.Миргород Полтавської області. Крім того, як зазначив ОСОБА_9, ОСОБА_3 в зазначений період, всупереч вимогам командування активно спілкувався по мобільному телефону, у зв'язку з чим він робив обвинуваченому зауваження.

Показання зазначених свідків повністю узгоджуються з даними протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу по КРС №1247 у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17 грудня 2014 року з додатком до протоколу оптичним диском за реєстраційним №20/13 з аудіозаписами розмов та СМС-повідомлень.

Зі змісту фонограм телефонних розмов між ОСОБА_3 та його рідним братом ОСОБА_5 вбачається, зокрема зі слів останнього, що за представником Російської Федерації під псевдонімом "ОСОБА_21" стоїть серйозна державна організація, держава і на виконання поставленого перед обвинуваченим завдання задіяна значна кількість людей, сил та коштів. Саме з цією особою обвинуваченому прийдеться працювати. Крім того, брат заявляє, що це потрібно особисто обвинуваченому, який дав згоду на співпрацю. Запропонований обвинуваченим варіант перельоту є нереальним і провокаційним. На що ОСОБА_3 пояснив, що "ОСОБА_21" є не компетентним в таких питаннях і він пропонує інший реальний варіант. Для виконання даного варіанту слід дочекатись включення його у план польотів. Обвинувачений не відмовляється від здійснення перельоту. Також він запевнив брата, що не перебуває під контролем спецслужб України і просив його роз'яснити "ОСОБА_21" другий варіант угону літака.

Окрім того, з даних фонограми телефонної розмови ОСОБА_3 з братом, де вони обговорювали обставини спеціального розвідувального польоту 08 вересня 2014 року, вбачається, що обвинувачений про даний політ завчасно повідомив представника спецслужб Росії під умовною назвою "ОСОБА_21" . Зокрема, це видно із наступного. Так, на запитання брата чому він не повідомив "ОСОБА_21" про те, що політ буде проходити в нічний час і що це буде небезпечно, обвинувачений відповів, що звичайно розповів (дану фразу повторив тричі). 

Зі змісту фонограми телефонної розмови між ОСОБА_3 та його дружиною слідує, що обвинувачений розповідає їй зміст розмов, які мали місце між ним та "ОСОБА_21", а також з братом. Так, останньому він говорив, що саме треба зробити для здійснення перельоту.

В цей же день, тобто 11 вересня 2014 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 після спілкування в телефонному режимі перейшли на спілкування СМС-повідомленнями.

Як убачається з СМС-повідомлень, які містяться на оптичному диску, ОСОБА_3 таким способом спілкувався зі своїм братом.

Зі змісту вказаних СМС-повідомлемнень убачається, що вони обговорювали політ, який мав місце 08 вересня 2014 року, а також інший варіант перельоту.

Так, згідно з СМС-повідомленнями, відправленими 11 вересня 2014 року о 15:05:56 і о 15:06:10, ОСОБА_3 повідомляв свого брата ОСОБА_5 про те, що з ним виходили на зв'язок в районі м.Шостки, однак його ніхто не чув, оскільки не співпадали частоти. Вони пройшли прямо по лінії.

Зміст СМС-повідомлень, якими обмінялись ОСОБА_5 з обвинуваченим 11 вересня 2014 року о 15:08:51, 15:12:14, 15:14:15, підтверджує факт повідомлення ОСОБА_3 "ОСОБА_21" про свій політ 08 вересня 2014 року та місце перельоту кордону в районі населеного пункту Ворожба, що знаходився по маршруту польоту між містами Шосткою і Сумами, в напрямку населеного пункту Рильськ, який розташований на території Російської Федерації неподалік кордону.

Своїм СМС-повідомленням, відправленим 11 вересня 2014 року о 15:18:02, ОСОБА_3 повідомляв брата про те, що штурман літака вчинив "кіпіш", тобто активні дії по поверненню літака на запланований маршрут.

Як вбачається зі змісту СМС-повідомлень, якими ОСОБА_3 та його брат обмінялись 11 вересня 2014 року о 15:20:50, 15:24:06, 15:26:18, 15:28:52, 15:30:37, вони домовились про інший варіант угону літака, згідно з яким ОСОБА_3 під час виконання польоту з території Російської Федерації по радіостанції повідомлять курс перельоту кордону. Даний варіант ОСОБА_3 назвав хорошим і таким, що співпадає з його варіантом. ОСОБА_3 повинен обдумати деталі цього варіанту і повідомити "ОСОБА_21".

Дата і час проведення зазначених телефонних розмов між ОСОБА_3 і його братом ОСОБА_5 та спілкування ними СМС-повідомленнями узгоджуються з даними інформації отриманої від операторів мобільного зв'язку на підставі ухвал слідчого судді про з'єднання мобільних телефонів, які знаходились в користуванні обвинуваченого.

Про те, що на вищевказаних фонограмах 1-6 оптичного диску за реєстраційним №20/13 зафіксовано усне мовлення обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується висновком експерта №3517/3518 від 08 жовтня 2015 року за результатами проведення фоноскопічної експертизи звукозапису.

Крім того, як слідує із змісту розмов  ОСОБА_3 зі своїм братом після польоту 08.09.2014 року, обвинувачений продовжував розробляти варіанти заволодіння літаком та узгоджував деталі цієї акції.

Зазначені обставини підтверджуються даними спілкування між ним та братом СМС-повідомленнями, з яких слідує очевидна домовленість про інший варіант угону літака, згідно з яким ОСОБА_3 під час виконання польоту з території РФ по радіостанції повідомлять курс перельоту кордону. Даний варіант ОСОБА_3 назвав хорошим і таким, що співпадає з його варіантом. ОСОБА_3 повинен обдумати деталі цього варіанту і повідомити "ОСОБА_21".

Це також убачається з телефонної розмови між ОСОБА_3 та його дружиною.

Відповідно до висновку державного експерта з питань таємниць №20 від 23 липня 2015 року інформація про час та маршрут виконання спеціального польоту вздовж державного кордону України літаком СУ-24МР, який здійснив екіпаж під командуванням ОСОБА_3, належить до державної таємниці.

Згідно відомостей з довідки командира військової частини польова пошта В2806 08 вересня 2014 року екіпаж літака ОСОБА_3 перебував у польоті з 19 год.30 хв. по 20 год.50 хв. і ним використовувалась частота 128.500 МГц на 5-му каналі.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що в якості штурмана екіпажу, командиром якого був ОСОБА_3, в нічний час 08 вересня 2014 року, вони  виконували бойовий розвідувальний політ вздовж кордону з РФ в режимі радіомовчання. В районі м.Шостки Сумської області та до виконання повороту від кордону їх по радіостанції неодноразово викликала інша радіостанція. Вказані запити були нештатними, оскільки приховувались позивні радіостанції. При цьому, обвинувачений порушуючи режим радіомовчання на них відповів. Перед виконанням повороту від кордону він попередив обвинуваченого про виконання маневру, однак літак продовжував летіти в напрямку території РФ. Дану команду він повторив декілька разів, проте ОСОБА_3 на неї не реагував, хоча переговорний пристрій працював в штатному режимі. Він не пам'ятає які дії вчинив, однак домігся, що обвинувачений повернув на запланований курс. Після завершення польоту на його запитання, що це було, ОСОБА_3 відповів, що все нормально. Про зазначену нештатну ситуацію він розповів командиру частини, коли ОСОБА_3 відсторонили від польотів.

Згідно з даними протоколу огляду ноутбука марки "Dell" від 17 жовтня 2014 року, який був вилучений в ОСОБА_3 під час санкціонованого обшуку, в програмі "Skype" обвинувачений зареєстрований під логіном "ІНФОРМАЦІЯ_6". Серед контактів даної програми зазначений абонент "ІНФОРМАЦІЯ_7", який зареєстрований в РФ. Перше повідомлення від вказаного абонента надійшло 12 січня 2014 року. Після цього спілкування між ними мало місце 14 і 25 січня 2014 року, 23 лютого 2014 року, 16 березня 2014 року, 20 червня 2014 року, 30 червня 2014 року, 1 і 2 липня 2014 року відповідно о 21 год.38 хв. та о 21 год.59 хв. і 12 серпня 2014 року.

Також в списку контактів зазначений абонент "ІНФОРМАЦІЯ_8", місцем реєстрації якого є м.Вологда Російської Федерації. 20 червня 2014 року особа, яка зареєстрована під даним логіном, надіслала обвинуваченому повідомлення про те, що хоче внести його у свій список контактів. На запит ОСОБА_3 хто він, вказаний абонент відповів, що той самий. В цей же день ОСОБА_3 двічі спілкувався з цим абонентом о 21 год.04 хв. і о 21 год.08 хв. Крім того, спілкування між ними мало місце 26 червня 2014 року о 21 год.30 хв. , 30 червня 2014 року о 18 год.15 хв. і о 18 год.19 хв., 1 липня 2014 року о 21 год.06 хв.

В сервісі "История" з даного ноутбука неодноразово здійснювався вхід у розділ "Черновики" електронної поштової скриньки "ІНФОРМАЦІЯ_5".

Перебування брата обвинуваченого - ОСОБА_5 у м.Старокостянтинові Хмельницької області з 25 по 29 червня 2014 року та проживання у військовому гуртожитку, куди останній був поселений на прохання обвинуваченого, підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_15, а перебування ОСОБА_5 в Україні в зазначений час, крім того повідомленням Державної Прикордонної служби України №51/1762 від 20.11.2014 року.

Під час огляду планшета, встановлено, що за допомогою програмного забезпечення "Opera" в мережі інтернет здійснювався перегляд сторінок "Карта России со спутника", "Google карты", "Карта местности со спутника", "Карта Миллерово (місце знаходження військового аеродрому РФ біля Луганської області) со спутника - улицы и дома онлайн", а також неодноразово здійснювався вхід у розділ "Черновики" електронної поштової скриньки "ІНФОРМАЦІЯ_5", що підтверджується даними протоколу огляду від 17 жовтня 2014 року.

Як убачається з журналів хронометражу польотів та довідки командування військової частини польова пошта В2806, екіпаж льотчика ОСОБА_3 здійснював польоти: 02, 09, 15, 18, 22, 23, 27 липня 2014 року і 01, 03, 06 серпня 2014 року.

З аналізу з'єднань номерів НОМЕР_1, НОМЕР_2, які знаходились у користуванні обвинуваченого ОСОБА_3, видно, що найбільш інтенсивне спілкування між обвинуваченим та його братом ОСОБА_5 (номер мобільного телефону НОМЕР_3) СМС-повідомленнями мало місце перед бойовими польотами. Зокрема, перед днем польоту 31 липня 2014 року - 12 разів; в день польоту 1 серпня 2014 року до його початку - 10 разів, останнє за 20 хв. до польоту і 8 разів після польоту, перше за 45 хв. після нього. Перед днем польоту 2 серпня 2014 року - 2 рази, в день польоту 3 серпня 2014 року перед його початком 2 рази за 38 хв. до польоту і після польоту 5 разів, перше за 5 хв. після польоту. В день польоту 08 вересня 2014 року до його початку 15 разів.

У вказані дні спілкування СМС-повідомлення проводилось лише між даними абонентами.

Відповідно до акту огляду від 22 вересня 2014 року працівником контррозвідки в межах заведеної контррозвідувальної справи мобільного телефону марки "Cамсунг", який добровільно надав обвинувачений ОСОБА_3, встановлено, що в розділі "Черновики" поштової скриньки "ІНФОРМАЦІЯ_5" містяться два вихідні повідомлення наступного змісту : "Пока 128.500, резерв 1 канал (канал перельотів, частота повинна бути одна в усіх). Якщо змінять, повідомлю" та "Поки сидимо". До протоколу огляду залучені фотознімки повідомлень.

Твердження адвоката про те, що даний акт огляду є не допустимим доказом у зв'язку з тим, що не відповідає вимогам ст.99, 247 КПК України та Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.2 ч.2 ст.7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", працівники контррозвідки мають право фіксувати і документувати посягання на державну безпеку України.

Крім того, сам обвинувачений не заперечував проведення огляду його мобільного телефону, який він надав працівнику контррозвідки ОСОБА_8

              Період перебування дружини обвинуваченого - ОСОБА_18 з малолітньою донькою в РФ підтверджується даними Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України про те, що ОСОБА_18 перетнула кордон: 31 липня 2014 року о 19 год.40 хв. в пункті пропуску "Бориспіль-D", напрямок - виїзд, маршрут 1819 Київ-Шереметьєво та 11 серпня 2014 року о 07 год.31 хв. в пункті пропуску "Конотоп", напрямок - в'їзд, маршрут 15 Москва-Ужгород.

Про те, що ОСОБА_18 заздалегідь готувалась до виїзду з малолітньою донькою за кордон та з цією метою за 10-14 днів до виїзду зверталась до свого колишнього чоловіка ОСОБА_19, який є батьком дочки, за наданням дозволу на вивіз дитини в Білорусію на санаторне лікування, підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 При цьому зазначив, що про дійсні наміри ОСОБА_18 відвідати РФ йому не було відомо, остання про це йому не повідомляла.

               Також вина обвинуваченого підтверджується речовими доказами, а саме оглянутими в судовому засіданні вищезазначеними планшетом та ноутбуком.

               Що ж стосується тверджень захисника та обвинуваченого, викладених у формі клопотань, про визнання недопустимими вищенаведених доказів, зокрема показань свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_7, протоколів слідчих дій, висновків експертів, то суд визнає такі твердження безпідставними, а тому відхиляє їх, оскільки такі докази отримані в порядку встановленому КПК України, тобто є допустимими, підтверджують обставини, які підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження, а відтак є належними. Разом з тим, зазначені клопотання захисника та обвинуваченого, суд розцінює, як очевидно вмотивовані та обраним способом захисту.

            Крім того, аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що вони повністю узгоджуються між собою і не довіряти їм у суду не має підстав, а тому визнає такі докази достовірними та достатніми для визнання доведеною винуватості ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочину.

           Таким чином суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 за викладених в описовій частині вироку обставин, вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: шпигунство, надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України та кваліфікує його за ч.1 ст.111 КК України ( в редакції КК України від 08.04.2014 року) .

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 скоїв особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, який представляє виняткову суспільну небезпеку, винуватість у вчиненні якого обвинувачений не визнав та не розкаявся.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що до кримінальної відповідальності  ОСОБА_3 притягується вперше, по місцю проходження військової служби до вчинення злочину характеризувався позитивно, а також відсутність тяжких наслідків внаслідок протиправної поведінки обвинуваченого.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає наявність на його утриманні малолітньої дитини.

З врахуванням вищенаведеного та конкретних обставин справи, зокрема відомостей про особу обвинуваченого, а крім того положень ч.2 ст.416 КПК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 мінімальне передбачене санкцією ч.1 ст.111 КК України ( в редакції Закону від 08.04.2014 року) покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, приймаючи до уваги, що скоєнням особливо тяжкого злочину на шкоду обороноздатності України обвинувачений ОСОБА_3 грубо порушив Військову присягу та дискредитував військове звання офіцера Збройних Сил України, на переконання суду, на підставі ст.54 КК України ОСОБА_3 підлягає позбавленню військового звання «майор».

Враховуючи, що речові докази: ноутбук марки "Dell", планшет марки "Qumo" з USB-кабелем та мобільний телефон марки "Nokia 1202-2" з сім -картою «Київстар», як встановлено судом, використовувались в якості засобів вчинення злочину, у відповідності до положень ст.ст.96-1, 96-2 КК України, ч.9 ст.100 КПК України вони підлягають конфіскації.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, розмір яких підтверджено документально  підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Оскільки ухвалою слідчого судді від 9 жовтня 2015 року накладений арешт на квартиру АДРЕСА_3, і належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, інд.ном.НОМЕР_6, тобто іншій особі, тому арешт даної квартири слід скасувати.

З метою забезпечення виконання вироку та продовження існування ризиків, на підставі яких було обрано запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне залишити такий запобіжний захід без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369,370,371,373,374 КПК України, суд -

                                                           УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України (в редакції Закону від 08 квітня 2014 року), на підставі якої призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 06 червня 2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк призначеного покарання термін попереднього ув'язнення з дня затримання, тобто з 19.09.2015 року по 05.06.2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_3 позбавити військового звання майор Збройних Сил України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в загальній сумі   4673 грн.36 коп.

Речові докази: ноутбук марки "Dell", планшет марки "Qumo" з USB-кабелем та мобільний телефон марки "Nokia 1202-2" з сім -картою «Київстар», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, ч.9 ст.100 КПК України - конфіскувати.

Скасувати арешт квартири АДРЕСА_3 і належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, інд.ном.НОМЕР_6.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хмельницький міськрайонний суд, а ОСОБА_3 в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя:                                                                         О.Антонюк

Судді:                                                                                               О.Піндрак

                                                                                                           О.Трембач

 

Скрытый текст:

Для просмотра скрытого текста - войдите или зарегистрируйтесь.

На борту «десять». Карабины зацеплены… Выслушав доклад выпускающего, командир экипажа летчик-инструктор, парашютист Хабаровского авиаклуба Олег Киреев в ответ кивнул головой и запросил у руководителя полетов разрешение на взлет.
Ан-второй, натужно взревев мотором, как-то нехотя, вразвалочку начал разбег. В середине взлетно-посадочной полосы, оторвав лыжи от поверхности снега, полез в небо. Первый разворот. Второй. Высота 450 метров. Выпускающий на борту Александр включил страхующие приборы на запасных у парашютистов, еще раз осмотрел крепеж карабинов и расположился в хвосте у двери, ведущей за пятнадцатый шпангоут...

...«Дискуссия» закончилась. Александр, скрипя зубами от злости, пошел в хвост самолета. Осмотревшись на месте, окончательно убедился в убийственности принятого командиром решения. Вернулся в кабину и спокойно спросил:
— Если хвост оторвет, сами прыгать будем?
— Я — нет, — сказал Олег твердо.
— Я тоже останусь с тобой, помогу. Слышишь, до конца!
— Спасибо, иди. — Кивком головы командир отправил Сашу в хвост. Подумал: «Ну вот и попрощались!»
Саня с тоской посмотрел на место крепления тросов: «Если их вырвет в момент раскрытия запасного, то вся тяжесть многотонного удара придется на меня». С особой тщательностью, как будто это могло уберечь, стал натягивать перчатку, расправил каждую складку, стиснул рукоять ножа в руке и уперся клинком в ленту удлинителя. Наклонив голову, чуть отвел ее в сторону в ожидании удара. В ушах звенело: «Ну вот и все! Убьет!..
Не для меня… Не для меня…
Не для меня вино по рюмочкам прольется
в Пасхальный день.
Не для меня…»
Самолет, завалившись на крыло, пошел вниз. Взревел мотором, выровнялся. Вышел на боевой. Пять, десять, тридцать секунд … ничего не происходило. Прибавляя газу, резко задирая вверх нос, стал набирать высоту. Саня рванул в кабину.
— Он отключил прибор, — прокричал Олег.
— А-а-а!!! — Яростный вопль радости вперемежку с матом вырвался у Саши.
Окрыленный мыслью: «Значит, еще поживу», он вернулся к двери, чтобы посмотреть, что произошло с парнем. Увиденное насторожило: руки паренька безвольно висели вдоль туловища, голова без каски (ее вместе с валенками сорвало при «отделении») склонилась на грудь, ноги в носках болтались в ножных обхватах подвесной системы. Видно было, что парашютист уже «накатался» и начал замерзать. Позже на земле экипаж узнает, что с момента зависания прошло сорок минут.
Звуковым сигналом Олег позвал Сашу в кабину:
— Саня, я сажусь! Сажусь вместе с ним в снег.
Произнес он это спокойно и уверенно и одобрительно улыбнулся. Потом, нажав на кнопку переговорного устройства, запросил «землю»:
— Перекос! Перекос! Я – 305-й! Разрешите приступить к снижению.
Руководитель полетов ответил незамедлительно:
— Снижение разрешаю, — а после паузы просительно добавил: — аккуратненько…
Третий, четвертый разворот. До земли сто, пятьдесят, тридцать метров. Газ сброшен полностью. Мотор, тихо урча, устало перебирает лопасти винта. Легкое скольжение по снегу…
…Внезапный удар сотряс корпус самолета. Левую стойку с лыжей оторвало. Биплан, двигаясь вперед, начал плоскостью цеплять снежную целину. Тяжелый двигатель стал клонить нос вперед, зарываясь в снег. Хвост оторвался от земли и взмыл в небо. Мотор, натужно кашлянув, заглох. Самолет остановился.
Мотая головой из стороны в сторону и что-то при этом бессвязно бормоча, Саша пополз к распахнутой двери и вывалился на снег. С трудом поднялся, и как-то нелепо забрасывая голени назад, побежал к парашютисту. В момент касания с землей парашютиста оторвало, и он лежал в борозде, пропаханной самолетом в снегу метрах в ста сзади...